Коли ви чуєте про Японію, що перше спадає на думку? Аніме, Хеллоу Кітті, суші? Дуже family-friendly набір туриста, що рясніє яскравими барвами, невгамовними веселощами та відчуттям цілодобового щастя. Але копнувши глибше, відкривається зовсім інший бік Японії – загадковий, містичний, справді аж до мурашок.
Популярний храм Фушімі Інари, переповнений туристами вдень, повністю змінюється з настанням темряви. Компанію вам можуть скласти лише кілька таких самих загублених душ, цвіркотіння комах, дзюрчання води і єдиний робочий ліхтар над тихо гудучим вендинговим автоматом. Не страшно, але викликає якусь неусвідомлену тривогу, чи не так? А якщо поруч із цим автоматом ви побачите маленьку дівчинку в біленькій сукні? Зовсім інша справа – тепер це й справді моторошно. Вітаю, ви щойно познайомилися з ефектом темної долини.
А що, як я вам скажу, що весь зворотний бік Японії – та сама темна долина? Що ж, занурмося разом у цей колодязь, із якого до нас могла вилізти всім добре відома Садако.
Ліс Аокігахара
Одне з найвідоміших місць, яке щороку приваблює чимало сміливців з усього світу. Відоме й водночас огорнуте серпанком горя та смерті. Сумнозвісний ліс самогубців – Аокігахара.
У перекладі з японської його назва трактується як «рівнина синіх дерев» або ж під іншою назвою Джюкай – «море дерев». І недарма. Ліс простягається на кілька десятків кілометрів углиб, огортаючи мандрівника куполом із гілок дерев, що змикаються над головою й залишають наодинці із самим собою. Густота лісу настільки сильна, що, занурившись у це шалене буяння зелені й відійшовши бодай трохи від головних стежок, ви не почуєте нічого. «Оглушлива» тиша – таке враження складається після візиту сюди. А з огляду на те, що тут зовсім не працює жоден компас, місце й зовсім стає небезпечним для тривалих прогулянок.
Ліс Аокігахара вдень
Втім, серед японців цей ліс відомий кількістю самогубств. Щорічна статистика змушує здригнутися: лише за рік поліція знаходить від 30 до 80 тіл, що означає – море дерев стає останнім прихистком для нового мешканця майже щотижня.
Миролюбний краєвид навіть удень викликає бажання якнайшвидше піти геть. Блістери від пігулок, мотузки та особисті речі розкидані тут і там, від чого буквально робиться зле. І все це супроводжується гнітючою тишею, у якій чути лише неголосний шелест листя під ногами.
Знак біля входу до лісу Аокігахара закликає відвідувачів, схильних до суїцидальних намірів, звернутися по допомогу. Фото: Nicolas Datiche/SIPA/Newscom
Читайте також: 5 японських йокаїв в Genshin Impact
Криваві стелі у Кіото
Втім, та сама моторошна частина Японії може прослизнути тінню навіть у, здавалося б, наймироблючих місцях. Наприклад, візьмімо храм у Кіото. Цілковито прекрасний у своєму спокої. Охайний сад, краєвид на гори, теплий вітерець, що блукає закутками й грайливо торкається вас, зовсім не прагнучи налякати.
Але варто лише підняти голову й уважніше придивитися до дощок на стелі, як стає зрозуміло: японська історія ніколи не була такою райдужною, як багатьом хотілося б думати. Бо просто на цих дошках ви побачите дивні розводи. «Що це?» – можете запитати ви в монахів. І отримаєте відповідь: «Чі». Японською – «кров».
Криваві сліди в Шьоденджі. Фото: з сайту taiken.co
Виявляється, дошки стелі галереї Шьоденджі колись були підлогою головного залу замку Фушімі Момояма на півдні Кіото. У 1600 році там понад 380 самураїв під проводом Торії Мототади вчинили сеппуку (ритуальне самогубство) після безнадійної оборони проти армії Ішіди Міцунарі. Їхня кров увібралася в дерево, залишивши відбитки рук і ніг, а подекуди навіть відтиски облич.
Ці дошки пізніше розібрали та розподілили між різними храмами Кіото, де їх можна побачити й сьогодні. Найвідоміше місце для огляду таких «кривавих стель» – храм Ґенкоан. І досі ці дошки служать похмурим нагадуванням про події минулих днів, лякаючи своїм прямим доказом кривавої жорстокості.
Криваві сліди в Ґенкоані. Фото: Andrew Evans/Flickr
Руїни готелю «Накагусуку»
Просунувшись трохи південніше, ми опиняємося на Окінаві. «Рай на землі» – так відгукуються про цей острів усі, хто хоч раз тут побував. Але здійснимо подорож у минуле й перенесемося в 1975 рік.
Okinawa Ocean Expo (EXPO ’75) – грандіозна подія того часу. Урочистий захід на тему «Океан», присвячений поверненню острова Японії. Звісно, до такої події вирішили звести відповідний готель, який став би тимчасовим прихистком для туристів як з Японії, так і з усього світу. Ба більше, готелю пророкували блискуче майбутнє: занадто вже вдала локація – вид на Тихий океан і замок Накагусуку. Вельми прибуткове місце, яке навіть після завершення виставки явно не втратило б свій колорит. У плануванні готелю були також обсерваторія, парк розваг і навіть зоопарк.
День відкриття Okinawa Ocean Expo.
Тільки-от введіть у Booking назву готелю – й не знайдете нічого. А копнувши глибше, й узагалі дізнаєтеся, що за фасадом колись розкішного місця тепер ховаються зарослі деревами руїни. Під час будівництва готелю забудовників застерігали буддистські монахи з найближчого храму, що краще відмовитися від цієї ідеї. Річ у тім, що ця територія вважалася священною, а також у минулому використовувалася для поховань. Та всі настанови було проігноровано, і будівництво затвердили.
Читайте також: 6 найстрашніших японських міських легенд
Руїни готелю «Накагусуку»
От тільки… так і не добудували. Дізнавшись про ці застереження, дехто з робітників поспішив звільнитися. А потім почалася містика: будівництво супроводжувалося нещасними випадками – деякі робітники загинули під час роботи. Не дивно, що це стало чудовим ґрунтом для чуток: мовляв, душі померлих накладають прокляття, заважаючи будівництву.
У підсумку, витративши мільйони доларів, бізнесмен, який стояв за проєктом, вирішив розвіяти чутки. Він заявив, що до закінчення будівництва ночуватиме на території готелю, щоб довести, що жодного прокляття не існує. Та вже за три ночі чоловік збожеволів, а згодом і зовсім зник.
Руїни готелю «Накагусуку» всередині. Фото: abandonedkansai.wordpress.com
Подейкували, що частина готелю все ж працювала кілька місяців. Але згодом у басейні втопилася дитина, а багато відвідувачів скаржилися на дитячий плач уночі та що їх нібито переслідує дух мертвого хлопчика. Все це призвело до остаточного закриття готелю.
І тепер, замість яскравого комплексу, який обіцяли, поруч із замком стоять лише занедбані руїни, що так і не привабили омріяної кількості туристів.
Початкова школа в Нумахіґаші
Дитячий сміх, що лунає в лісі. Негативна енергія, яка відлякує медіумів.
Початкову школу в Нумахіґаші збудували ще в далекому 1906 році. Спершу вона призначалася для дітей шахтарів, які працювали в сусідніх копальнях. Із невеличкого освітнього центру школа виросла до 1500 учнів, а потім… просто закрилася в 1974 році. Багато хто каже, що причиною стало закриття шахти. Мовляв, людей поменшало – і потреба в навчальному закладі відпала. Та місцеві вважають, що за цим стоїть дещо зловісніше.
Початкова школа в Нумахіґаші. Фото з Instagram: @tysk159
У записах знайшли згадку, що під час перерви зникла учениця. Вчителька, зрозумівши, що дівчинки немає, подзвонила батькам – але додому вона так і не прийшла. Як і в школі її не було. До справи залучили поліцію, яка прочісувала ліс навколо й усі шкільні куточки, але слід дитини зник. Цей моторошний випадок і досі залишається нерозгаданим, але багато відвідувачів шкільних руїн запевняють, що бачили дух дівчинки з червоним рюкзачком за спиною.
Початкова школа в Нумахіґаші всередині. Фото з Instagram: @hokkaido_asahikawa_4484
Правда це чи ні, однак багато хто уникає відвідування цього місця, аби не накликати поганої енергії й не розгнівати злих духів.
Читайте також: Джюнджі Іто та японський фольклор: як народжуються сучасні жахи
Висновок
Звісно, це лише мала частина всіх місць, про які ходять страшилки й що славляться своєю темною стороною. Покинуті лікарні, моторошні станції з величезною кількістю самогубств, а також тунелі, що ведуть у села, яких немає на карті. Важко уявити, що приховується за миролюбним фасадом.
І залишається лише усвідомлення: навіть у країні вранішнього сонця є власні тіні.
А ви вже зареєструвались на ZenMarket?
Купуйте товари безпосередньо з Японії разом із ZenMarket!
Безплатна реєстрація
Слідкуйте за нами в соц.мережах