Всі ігри серії Resident Evil (Biohazard)

Вичерпний огляд історії ігор серії Biohazard/Resident Evil

Оскільки ми вже нарешті отримали вихід Resident Evil 9: Requiem та жадібно очікуємо новин про давно обіцяні ремейки попередніх ігор, саме час озирнутися на хронологію цієї епічної франшизи та саґи, що продовжує розширюватись, видозмінюватись та полонити свідомість мільйонів гравців по всьому світу.

Є чимало речей, за що ми маємо віддячити серії Biohazard/Resident Evil. Ця серія не лише вивела жанр “survival-horror” (укр. виживання посеред жаху, далі — сурвайвал-горор) на новий рівень популярної серед широкої аудиторії, але й заклала основу для грандіозної конкуренції з такими іграми, як Silent Hill (яка здійснила тріумфальне повернення за останні кілька років з ремейком під назвою Silent Hill 2 і нині схвалена критиками Silent Hill f), а також Siren, Fatal Frame, Dead Space та безліччю інших улюблених серій ігор.

У цьому списку зібрано всі злети, падіння та фатальні помилки цього незграбного велетня під назвою сурвайвал-горор. Ми порахували для вас усі основні ігри та занурились у більшість (якщо не всіх) найбільш сміливих та химерних спін-оффів та спеціальних перевидань (це майже вичерпний список, тож готуйтеся!). Ми також доклали всіх зусиль, щоб уникнути серйозних спойлерів, однак, будь ласка, будьте обачними, якщо це стосується гри, в яку ви ще не грали, або лише почали грати!

ZenMarket прагне, щоб ви отримали всі біологічно небезпечні (англ. biohazardous) матеріали з Японії, з якими ми можемо легально допомогти — натисніть тут, щоб переглянути, що є у продажу. Хапайте улюблені лікарські трави, Джілл-сендвіч та горнятко запашного гарячого вірус... (перепрошуємо) чаю з крихітною парасолькою (все-все, більше не будемо). Потім розслабтеся та прочитайте весь список.

Зверніть увагу, що ми можемо вживати терміни Biohazard / Resident Evil як взаємозамінні. Перша згадка кожної гри з'являється лише у заголовку. Усі порти та релізи перелічені в таблиці в кінці статті.

Biohazard / Resident Evil (1996, PlayStation)

Культова пригода, яка дала початок усьому. Гра, яка познайомила нас з корпорацією Umbrella, навчила не довіряти чолов'ягам, що носять сонцезахисні окуляри посеред ночі, і мало не зробила з нас апетитний Джілл-сендвіч…

Так, за сучасними мірками ця гра виглядає до смішного незграбно, але це радше надає їй виняткового шарму. Попри свої обмеження, вона була досить добре продумана і розроблена від початку до кінця, тому справляє враження навіть сьогодні. Так, 3D-жахи з механікою керування персонажем існували й раніше: наприклад, гра Alone in the Dark (де дії також відбуваються в маєтку). Однак спробуйте пограти спочатку в цю гру, а потім у Resident Evil, і ви побачите, наскільки покращилася одна лише механіка ігрового процесу.

Свого часу цей реліз став справжнім переломним моментом в історії ігор. Безпрецедентний на ті часи рівень екшену та жорстокості, масштабна голлівудська змова та вступ з живими акторами —  словом, втілення атмосфери 90-х у чистому вигляді. Далі — ще краще: більшість акторів оригінального релізу згодом возз'єдналися, щоб разом працювати над проєктами прихильників. Хто б міг подумати, що біологічна війна, корупція та терор можуть бути такими... зворушливими?

Зверніть увагу: у японській версії було більше крові у cut-сценах, а також кілька більше пісень як на початку, так і у фінальних титрах, які справді варті уваги.

Biohazard / Resident Evil Director’s Cut + Director’s Cut: DualShock Version (1997 & 1998, PlayStation)

Перший реліз Director’s Cut був тимчасовим рішенням Capcom, поки фанати чекали Resident Evil 2. По суті, це було те саме, що й оригінал, але з трьома режимами (Original, Beginner та Arrange), щоб поєднати складність та розміщення предметів/ворогів. Пропонована як «необрізана» версія, вона відновила більш криваві сцени різанин з японського релізу.

Фанати загалом вважають цю версію найкращою з оригінальної гри, але Capcom додали подальші зміни з наступною Director’s Cut: DualShock Version, випущеною наступного року. Додана підтримка гри додала нової сили укусам, пострілам та шокуючим моментам. Однак новий принцип керування за допомогою аналогового джойстика не зовсім виправдав очікування гравців, тому більшість надавала перевагу D-pad, позаяк він краще відповідав класичній механіці керування персонажем.

Однак найбільш сумнозвісною є версія Resident Evil: Director’s Cut для DualShock, позаяк оригінальний саундтрек замінили новим, автором якого є Мамору Самураґочі — композитор, якого колись у Японії називали «Новим Бетховеном», бо він продовжував створювати музику попри те, що він начебто не має слуху. Однак роками пізніше з'ясувалося, що насправді цей твір, як і інші праці його авторства, був написаний кимось іншим. Завіса...

Biohazard 2 / Resident Evil 2 (1998, PlayStation)

Resident Evil 2, один із найвидатніших сиквелів усіх часів, підняв планку за всіма параметрами: масштабом, атмосферою, сюжетом та кінематографічними амбіціями. Розробка була складною, а сумнозвісна відхилена збірка «1.5» була майже завершена перед перезавантаженням (докладніше про це у розділі «Відхилені та перероблені Resi-тайтли»). Попри це, зважаючи на те, наскільки відшліфованим був кінцевий продукт, процес був надшвидким. Поліцейське управління Раккун-Сіті миттєво стало улюбленим місцем фанатів, сповнене атмосферою, деталізацією та дизайну експертного рівня, який тримається й донині.

Структура з двома протаґоністами та двома кампаніями, що накладаються одна на одну, викликала у гравців відчуття багаторівневості сюжету та бажання повторно пройти гру. Додайте до цього більш масштабні декорації, гротескні битви з босами та занурення міста в хаос, і ви отримали сиквел, який повністю переосмислив жанр сурвайвал-горору. Система A/B фактично дала гравцям чотири повні кампанії, заохочуючи їх проходити гру знову й знову. Вона також створила відчуття безперервності: Леон і Клер були не просто паралельними персонажами — вони взаємодіяли з діями один одного. Наприклад, якщо Леон підібрав певні боєприпаси у своєму сценарії А, у сценарії B Клер вони вже не з'являться.

Після завершення цих кампаній гравці могли розблокувати «Четвертого вцілілого», де ви грали за HUNK’a, спеціалізованого оперативника Umbrella. А ще більш незабутнім став сценарій, у якому ви контролювали розумний шматок Тофу. Амбітні на той момент додаткові можливості забезпечили Resident Evil 2 славу гри з глибоким змістом і високою цінністю повторного проходження, з якою небагато горорів того часу могли конкурувати.

Нам досі смішно від згадки, що це був перший день Леона на роботі офіцером поліції. Ймовірно, він цей день запам'ятав надовго..

Biohazard 2 Dual Shock Ver. / Resident Evil 2 DualShock Ver. (1998, PlayStation)

Це перевидання вийшло лише через кілька місяців після оригінального Resident Evil 2 та було розроблено для демонстрації нового на той час контролера DualShock від Sony. Аналогові джойстики з вібрацією “освіжили” класичну механіку керування, але справжньою цінністю цього релізу стала більша кількість бонусного контенту.

Режим Extreme Battle Mode — аркадний режим з Леоном, Клер, Адою та навіть Крісом Редфілдом — пропонував випадкові випробування та і підсилив цінність повторного проходження. Новий режим Rookie/Arrange Mode також дав новачкам легший стрибок у гру, починаючи з пістолета-кулемета з безлімітними боєприпасами.

Японський реліз включав рівень складності «Версія для США», яка відображала жорсткіший західний баланс між сильнішими ворогами та меншою кількістю боєприпасів. Налаштування якості гри на кшталт автоматичного прицілювання, зробили цю версію довершеною. Важливо, що ця версія стала базою для більшості більш пізніх портів (PC, Dreamcast, GameCube), що забезпечило її функціями більш широку аудиторію .

Єдиною деталлю, яка не усім фанатам припала до смаку — заміна оригінального саундтреку на оркестрову версію. Зрештою, це суто питання смаку, але все-таки дещо змінює атмосферу.

Biohazard 3: Last Escape / Resident Evil 3: Nemesis (1999, PlayStation)

Події Resident Evil 3 відбуваються в той самий часовий проміжок — і трохи пізніше подій Resident Evil 2 — і гравці знову беруть під контроль улюбленицю фанатів Джілл Валентайн.

Ця гра, яку багато хто вважає родзинкою оригінальної трилогії, додала чималу порцію екшену. Нові події з вибором у реальному часі впливали на ваш маршрут та результат гри, тримаючи вас у тонусі. У поєднанні з навислою загрозою Немезиди, вона мала у собі такий елемент стресу та напруги, який, можливо, не має собі рівних в жодній іншій грі серії.

Цього разу ігровий процес був на вищому рівні, з більшою кількістю зброї та швидшим темпом. Хоча сама кампанія була коротшою, вона була напрочуд потужною.

Щодо контенту, який можна було розблокувати, цього разу гравці мали вісім сценаріїв з файлами епілогів, режим «Найманців», а також нову зброю та костюми. Словом, чимало речей вартувало того, щоб повернутися. Ми сумуємо за тим, як раніше в іграх можна було здобувати бонуси та секретні коди — жодних платних доступів. Лише численні спроби, помилки, чистий прогрес та навіть перекопування форумів та ігрових журналів. Ото були часи...

Biohazard Gun Survivor / Resident Evil Survivor (2000, PlayStation)

Амбітна, трохи сирувата, однак доволі захоплива гра, хоча по суті трохи слабенька. Це був Resident Evil, що експериментував із повністю вільним рухом від першої особи — своєрідний «off-rails» light-gun шутер від першої особи за багато років до того, як це стало звичним на консолях, і цілком очевидно, що формула ще не була достатньо відшліфована на той момент.

У Японії та Європі ця гра підтримувала світлові пістолети GunCon / G-Con 45, але північноамериканський реліз від них повністю відмовився, що не надто зіграло йому на користь. Проте задум був сміливим: взяти класичну напругу RE та розмістити її безпосередньо за прицілами: це означало, що ви могли бачити знайомих ворогів з нової перспективи, хоча часто з гіршими моделями персонажів.

Ця гра не затримається надовго, її презентація та темп нерівномірні, а візуальний компонент дещо віддає низькопробністю, порівняно з основними частинами для PS1. Утім, у грі дещо присутній похмурий шарм пізньої ери PS1, і якщо не ставити надвисоких очікувань, то вона є цілком пристойною.

Цікаво, що у 2002 році у Японії ця приставка також була перенесена на ПК з підтримкою світлових пістолетів через USB.

Biohazard CODE: Veronica / Resident Evil CODE: Veronica (2000, Dreamcast)

Саме тут Resident Evil демонструє більш кемпінговий, театральний бік, водночас доводячи, що серія розкрилася по-справжньому. Тут все ще є лякаючі моменти, але ексцентрична мелодрама близнюків Ешфорд відсуває сюжет у дикішу тематичну сферу — поєднуючи готичне жахіття з мильною оперою. Гра продовжила значну частину класичної формули, модернізувавши її для свого першого стрибка в нове покоління консолей.

Втім, не все було ідеально: різкі скачки складності були поширеним явищем, і є сумнозвісний розділ, де необережне використання ресурсів може фактично заблокувати ваш прогрес (наполегливо рекомендуємо швидко ознайомитись з посібником, щоб не залишитись з розбитим серцем💔). Попри це, з усіх боків вона залишається чудовим елементом серії.

З технічного боку, CODE: Veronica стала знаковою грою. Зник статичний, попередньо відрендерований фон; натомість Dreamcast пропонував повноцінне 3D-середовище з динамічними ракурсами камери. Це була справжня вітрина обладнання Sega, що візуально відчувалася як стрибок серії на ціле покоління вперед.

Реліз Dreamcast навіть вийшов у спеціальному виданні з власною консоллю та контролером — одним із найбільш славетних колекційних наборів тієї епохи.

Biohazard Code: Veronica Complete / Resident Evil Code: Veronica X (2001, Dreamcast / PlayStation 2)

У той час як Японія отримала оновлене повне видання Code: Veronica для Dreamcast, решта світу отримала покращене видання «X». Ця версія швидко стала остаточним виданням та основою для майбутніх портів.

Основна гра залишилася незмінною, однак ключові катсцени були розширені та перебалансовані, що надало більшої ваги Альберту Вескеру (диваку, що носить сонячні окуляри серед білого дня) та посилило загальний темп сюжету.

Саме ця версія зацементувала Code: Veronica у свідомості фанатів завдяки своїй доступності на величезній базі гравців PlayStation 2. Ця присутність лише зростала з портом на GameCube, пізнішим включенням до фізичних колекцій Biohazard для PS3 та постійними цифровими релізами.

Gun Survivor 2: Biohazard Code: Veronica / Resident Evil Survivor 2: Code: Veronica (Arcade 2001 / PlayStation 2 2002)

Друга гра Gun Survivor була цікавим спін-оффом: по суті, реміксом Code: Veronica зі світловою зброєю. Замість повноцінної кампанії, вона стиснула локації, ворогів та босів з оригіналу в рамки рейкового шутера. Перш ніж потрапити на PlayStation 2, гра спершу з'явилася в японських аркадах на обладнанні Namco System 246, однак в Північній Америці вона так і не вийшла.

Хоча новизна переосмислення аркадного сеттингу Code: Veronica припала до смаку деяким гравцям, гра насправді не була такою палкою. Версія для PS2 дозволяла грати як на контролері, так і зі світловою зброєю, але повторюваний дизайн, відсутність особливого контенту та повна відсутність кооперативу звели її привабливість нанівець (хоч би режим розділеного екрана додали...).

З якого боку не глянь, це слабше доповнення до серії, ніж перша частина Gun Survivor. Та гра, можливо, й була доволі жорсткою, але не була схожа на таке відверте виманювання грошей, як ця.

Biohazard / Resident Evil Remake (2002, GameCube)

Для багатьох стало несподіванкою, що ця гра вийшла ексклюзивно для GameCube (принаймні до пізнішого HD Remaster). Озираючись назад, ми радіємо цьому: адже кінцевим результатом стала одна з визначальних ігор консолі, поряд з її дещо менш шанованим, але все ж сильним приквелом, Resident Evil 0.

Можливо, продажам не надто сприяло сприйняття GameCube як дитячої консолі, але саме це підштовхнуло Nintendo до створення цієї серії. Залучення Resident Evil було способом знищити цю репутацію та додати зрілості бібліотеці цієї системи.

Використовуючи силу зручного маленького Cube для рендерингу персонажів, зброї та інтерактивних предметів, при цьому значною мірою покладаючись на фіксовані ракурси камери та фантастичні, попередньо відрендерені фони, ця гра виявилася одночасно нечуваною даниною оригіналу та зразком спражньої візуальної майстерності. На тлі більшості ігор тієї доби вона просто не має конкурентів.

Незначні покращення ігрового процесу, перероблений маєток, споруди та територія зробили все знайомим, але водночас більш вишуканим та оптимізованим — дослідження стало справжнім задоволенням (і жахом також). Розширений лор, додаткові боси та справді добротна озвучка цього разу (яка, на жаль, трохи применшує банальність оригіналу) допомогли закріпити важливість цієї гри для консолі.

Рекомендувати її сьогодні нескладно, хоча ви можете обрати ремастеровану версію, яка зараз доступна майже на всіх сучасних системах.

Biohazard Zero / Resident Evil Zero (2002, GameCube)

Resident Evil Zero, приквел до оригінальної гри, розроблений разом із відомим ремейком, став візуальною вітриною для GameCube, що виглядає приголомшливо й досі. Вступ на борт Ecliptic Express є одним із найбільш кінематографічних опенінгів серії, що досягло такого ефекту завдяки приглушеному освітленню та напруженому темпу.

Утім, Zero завжди викликав суперечки. Видалення коробок з предметами — основного елементу серії — означало, що гравцям доводилося кидати спорядження на підлогу, що змушувало часто повертатись назад. Нова система партнерів, яка дозволяла перемикатися між Ребеккою Чемберс та Біллі Коеном за бажанням, була інноваційною, але часом незграбною, з особливостями штучного інтелекту та жонглюванням ресурсами, що могло дещо допікати. Декому навіть “щастило” опинитися в блоці наприкінці гри, якщо предмети або позиціонування персонажів не були ретельно продумані.

Однак, попри свої огріхи, Zero приніс лор, який оцінили шанувальники, особливо ранні експерименти Umbrella та сюжетні лінії Джеймса Маркуса, керованого п’явками, водночас ще більше закріпивши Ребекку Чемберс та новачка Біллі Коена як пам’ятні частини саґи.

Gun Survivor 4: Biohazard Heroes Never Die / Resident Evil: Dead Aim (2003, PlayStation 2)

Ця гра амбітна, хоч і дещо суперечлива. Цього разу ви боретеся з лучниками на круїзному лайнері з гібридним ігровим процесом від третьої та першої особи. Так: Ґайден переповз палубу, щоб Dead Aim міг хитатися.

Перше, на що варто звернути увагу: це гра Resident Evil з підтримкою світлової зброї — G-Con 2, яка включала D-pad для руху. Насправді, вона зроблена на хорошому рівні й грати в неї справді цікаво. Чесно кажучи, за невідповідність рівню основних ігор вона отримала більше ненависті, ніж заслуговує, але, порівняно з іграми Gun Survivor, це величезний крок вперед, який показує, як ігровий процес зі світловою зброєю може гармонійно вписатися в існуючу серію. На щастя, нам потрібно чекати лише пів-десятиліття, щоб отримати остаточний досвід гри зі світловою зброєю в Resident Evil.

Dead Aim не затримується надовго. Персонажі цілком пристойні, головний лиходій цікавий, та й ігровий процес достатньо різноманітний, щоб привносити щось свіже (за винятком кількох помилок у битві з босом). Презентація доволі нічогенька, а музика — це окрема тема, особливо тема кімнати збереження — вмерти не встати: моторошна, але водночас дивним чином заспокійлива, перебуваючи на межі між тривогою та спокоєм. Нам подобається.

Biohazard Outbreak / Resident Evil Outbreak (2003, PlayStation 2)

Ідея, що випереджала свій час, мала потенціал і справді чудові концепції — однак не зовсім прижилася. На початку 2000-х років думка про онлайн-кооперативну гру жахів, де ви керуєте ресурсами та відбиваєтеся від хвиль невмерлих, здавалася здійсненням мрії. Так в чому проблема? Тільки-но ви почали розпитувати своє оточення, то швидко збагнули, що ви знаєте рівно нуль людей, які насправді грають в ігри PS2 онлайн.

У Resident Evil Outbreak ви опиняєтесь на місці восьми ігрових персонажів тієї ж ночі, що й Resident Evil 2, де пропонується більш цивільний погляд на катастрофу в Раккун-Сіті. Хронологія подій проходить паралельно з подіями RE2 та RE3, показуючи, як звичайні люди намагалися (і здебільшого безуспішно) вижити, поки головні герої серії вештались деінде.

Це досить пристойна гра, але, можливо, була затьмарена її продовженням.

Biohazard Outbreak File #2 / Resident Evil Outbreak File #2 (2004, PlayStation 2)

Це головний кандидат на ремейк, над яким Capcom мають працювати. Чому в нас досі не було ще однієї хорошої командної онлайн-кооперативної гри, як ця, залишається загадкою — гравців, які хотіли б повернутися в цю гру — хоч греблю гати.

У цьому продовженні було представлено нові сценарії та механіки, що базувалися на основі першої гри. Ви могли повзати, будучи пораненим, досліджувати нові мапи та навіть змагатися із зомбі-тваринами, зокрема з досить збентеженим невмерлим слоном. Системи кооперативу були вдосконалені, що зробило командну роботу більш плавною та природною, а перевидання загалом зробило гру технічно зручнішою та приємнішою.

Звісно, сервери зрештою зійшли нанівець, але фанатські сервери підтримують гру живою й донині. Outbreak File #2 залишається культовим фаворитом — нагадуванням про те, наскільки великий потенціал Resident Evil мала (і досі має) у сфері онлайн-виживання.

Biohazard 4 / Resident Evil 4 (2005, GameCube)

Чимало хто вважає цю гру найкращою в серії, і її розробка тривала довго (ознайомтеся з нашою статтею про прототипи та спін-офи, що виникли в результаті її розробки).

У нас досі серце крається через відхід у небуття фіксованих ракурсів камери, і перехід до більш екшн-орієнтованого стилю багато хто сприймав скептично. Але презентація, графіка, система інвентарю, покращення зброї та можливість повторного проходження ставлять цю гру на унікальний рівень якості для своєї епохи.

Ремейк фантастичний (і ми розглянемо його пізніше в цьому списку), але оригінал все ще виділяється як гра, яку гріх оминути.

Спочатку задуманий як ексклюзив для GameCube в рамках так званої «п’ятірки Capcom» (2002) — Resident Evil 4, PN03, Viewtiful Joe, Killer7 та Dead Phoenix — однак цей план дещо провалився:

• Resident Evil 4 стала мультиплатформною, з’явившись на PS2 у 2005 році, і з того часу була ледь не на кожній платформі.

• Viewtiful Joe та Killer7 (обидві приголомшливі ігри) також стали мультиплатформними.

• PN03 (менш приголомшлива) залишилася лише для GameCube.

• Dead Phoenix (ну...справді мертва) так і не була втілена в життя.

Biohazard: The Umbrella Chronicles / Resident Evil: The Umbrella Chronicles (2007, Wii)

Wii чудово справлялася з іграми зі світловою зброєю, і це, безумовно, одна з топових ігор на цій системі. Umbrella Chronicles повертає вас до подій Resident Evil 0, 1 та 3, а також додає нові передісторії, які детальніше розкривають глибоке темне минуле та жахливі діяння корпорації Umbrella. У певному сенсі це як і навчальний матеріал з історії Biohazard, так і динамічний кооперативний шутер.

Це не найглибший ігровий досвід, але він підтримує захопливість завдяки широкому арсеналу зброї, приємній механіці критичних пострілів у голову та напрочуд сильній атмосфері, враховуючи рейковий хаос. Для фанатів це одночасно оновлення лору та цікавий привід пронестися разом з друзякою крізь ключові моменти серії.

Biohazard 5 / Resident Evil 5 (2009, PlayStation 3 & Xbox 360)

Дехто скаже вам, що саме тут у основної серії справи почали йти шкереберть. Після абсолютного успіху — технічного, комерційного та критичного, який мав його попередник, Biohazard 5 не зміг дострибнути до цієї планки.

Зрештою, це щось на кшталт екшн-слаґфесту, лише з вільною тематикою жахів. Утім, деякі чудові персонажі з’являються знову, і гра зберігає стабільну якість упродовж усього процесу. Новий африканський сеттинг освіжає та допомагає зберегти цілісність ігрового досвіду, але загалом він набагато більш орієнтований на екшн. Попри схожість ігрового процесу з RE4, тематично деяким фанатам він міг здатися надто відірваним від реальності.

Однокористувацька гра справді підкреслювала теми жахів та тривоги, але це було нівельовано вкрай мерзенним штучним інтелектом партнера. Гра відчувається як крок назад, порівняно з Resident Evil 4. Утім, кооперативний режим дуже цікавий, режим «Найманці» – дуже веселий, а розмаїття зброї додає насолоди.

І, звісно, є сумнозвісна сцена з ударами по валунах, з неабияким мемним потенціалом, та ми не будемо її детально розглядати.

Biohazard: The Darkside Chronicles / Resident Evil: The Darkside Chronicles (2009, Wii)

Другий із «справжніх» спін-оффів зі світловою зброєю, Darkside Chronicles, дотримується формули Umbrella Chronicles, що базується на рейках, але з загостренням кінематографічного елементу. Цього разу в центрі уваги стає переказ Resident Evil 2 і Code: Veronica, з додатком у вигляді побічної історії з Леоном і Краузер, що плавно переходить у Resident Evil 4.

Деякі гравці оцінюють цю гру вище, ніж Umbrella Chronicles, тоді як інші схиляються до першої — залежно від того, які сценарії вам до вподоби та наскільки ви готові до сумнозвісної тремтячої камери у грі. З одного боку, це підсилює кінематографічніть та додає драматизму під час сутичок з босами, але з іншого, це може дещо докучати при спробах прицілитись.

Завдяки оновленим битвам з босами, більш витонченому сюжету та яскравішій атмосфері, Darkside Chronicles є гідним доповненням до Umbrella Chronicles. Разом вони утворюють одну з найкращих демонстрацій для Wii того, наскільки добре Resident Evil може перетворитися на хаос світлової зброї.

Biohazard Revelations / Resident Evil Revelations (2012, Nintendo 3DS)

Ще одна гра про кораблі, яка цього разу чітко вписується у хронологію між RE4 та RE5. Revelations виглядала досить розкішно на 3DS і, що ще важливіше, повернула серію до справжнього сурвайвал-горору після більш насиченого екшеном RE5. Дія гри відбувається на борту круїзного лайнера Queen Zenobia, де панує моторошна атмосфера повзучого жаху, яке багато фанатів пройшли повз.

Гру похвалили як «повернення до жахів» і вона була на виду як один з технічних шедеврів портативної консолі. Вона також представила режим рейду, кооперативний режим з атакою на очки, що швидко здобула любов фанатів, разом зі сканером Genesis, який дозволяв гравцям прочісувати оточення в пошуках прихованих припасів та зразків ДНК.

Клаустрофобна, похмура та напрочуд амбітна як для портативного проєкту, Revelations довела, що Resident Evil все ще може давати напругу в дозуванні, яке підходить для портативних пристроїв.

Biohazard Operation Raccoon City / Resident Evil: Operation Raccoon City (2012, PlayStation 3 & Xbox 360)

Трохи змарнована нагода у плані кооперативних ігор цієї серії. Розроблена командою Slant Six Games, що стоїть за серією SOCOM (досить реалістичним, здебільшого хардкорним військовим шутером), вона переосмислила Resident Evil як спін-офф про бойові дії про загони.

Тут ви граєте за елітний загін Umbrella, випущений на вулиці Раккун-Сіті під час подій RE2 та RE3. На папері це захоплива передумова — хаос PvPvE, де ви боретеся з ворогуючими загонами, поки невмерлими кишить з обох боків.

Однак з реалізацією не склалося. Як гра на одиночному режимі, вона грубувата: кепський ШІ, вороги, що ніби вбирають в себе кулі, та загальна недбалість роблять її радше неприємною, аніж страшною. З цією грою у кооперативному режимі можна хіба що весело подуркувати з друзями, однак якщо ви налаштовані серйозно, то годі від неї чогось очікувати.

Класові персонажі з унікальними навичками та здібностями були приємним доповненням, а схема «команда проти команди плюс зомбі» була щонайменше амбітною. Але зрештою, «Операцію Раккун-Сіті» запам'ятовують радше як курйоз, аніж класику — побічний експеримент, в результаті якого нічого особливо путнього не вийшло.

Biohazard 6 / Resident Evil 6 (2012, PlayStation 3 & Xbox 360)

Якщо Resident Evil 5 лише налаштовувала серію на екшн-траєкторію, то саме Resident Evil 6 вивела її на орбіту. Це безладна, дурнувата та справді масштабна гра, що містить чотири повноцінні кампанії — Леон і Гелена, Кріс і Пірс, Джейк і Шеррі та Ада Вонґ — кожна зі своїм власним стилем та перспективою, що переплітаються в одну історію про спалах епідемії, що охоплює весь світ. На папері це найкраща епопея Resident Evil, чи не так? На практиці ми знаємо, що більше не завжди означає краще...

Гра включала все: систему рукопашного бою, швидку стрільбу, перестрілки з укриття, швидкісні сцени та навіть секції з транспортом. Кампанія Леона більше схилялася до класичного горору, Кріса — до воєнних дій, Джейка — до виживання з переслідувачем у стилі Немезиди, а Ада склеювала всю історію докупи. Але різноманіття часто переходило в надмірність, що робило темп рваним, а ідентичність десь губилася.

Кооперативний режим — це те, де процвітає хаос. Разом з другом, безглуздість, різноманітність та абсолютна непередбачуваність можуть бути дуже цікавими, навіть якщо не завжди все бездоганно. Однак, як для  одиночний режиму — гра виглядає грубо, розфокусовано, що з часом відверто виснажує.

Порівняйте це з Resident Evil 2 Remake або RE7, і вам можна буде пробачити, якщо ви подумаєте, що це щось із зовсім іншої серії. Resident Evil 6 залишається однією з найбільш суперечливих ігор франшизи — амбітною, перевантаженою та незабутньою, навіть якщо не завжди з поважних причин.

Biohazard HD Remaster / Resident Evil HD Remaster (2014, PlayStation 3 – 2015, PlayStation 4, Xbox 360, Xbox One & PC)

Найточніший спосіб насолодитися ремейком GameCube 2002 року, відшліфованим для сучасного обладнання з достатніми налаштуваннями, щоб зробити гру доступною без втрати оригінальної атмосфери. У цій версії додано підтримку широкоекранного формату 16:9 з розумним панорамуванням камери, додаткове сучасне керування поряд з класичним танк-налаштуванням та повну підтримку трофеїв та досягнень.

На PS4, Xbox One та ПК гра працювала з роздільною здатністю 1080p та частотою 30 кадрів/с, тоді як версії для PS3 та Xbox 360 мали обмеження в 720p та 30 кадрів/с з дещо погіршеними текстурами та освітленням. Окрім цих відмінностей у продуктивності, контент був ідентичним на всіх платформах.

Вона залишається золотим стандартом класичного Resident Evil — повільного, напруженого, умисного сурвайвал-горору, який чудово тримає позиції й нині. Для багатьох шанувальників це гра, до якої вони повертаються знову і знову, і це одна з найбільш очевидних рекомендацій для тих, хто хоче поринути в цю серію вперше.

Biohazard Revelations 2 / Resident Evil Revelations 2 (2015, PlayStation 3, PlayStation 4, Xbox 360, Xbox One & PC)

Нам ніколи не буде забагато Баррі Бертона. Revelations 2 може й не є технічним шедевром, але вона зайняла своє місце в серії завдяки цікавому поєднанню персонажів і тем. Подвійні кампанії об'єднують Клер і Мойру в одній частині, а Баррі та Наталію в іншій, розплутуючи таємницю острівної в'язниці, пов'язану з тіньовим Алексом Вескером.

Це також була перша Resident Evil, випущена в епізодичному форматі: чотири основні епізоди виходили щотижня разом із двома бонусними розділами. Такий формат надавав грі нерівномірного темпу, але коли він ставав логічним, ігровий процес ставав витонченим і захопливим. Механіка перемикання партнерів робила головоломки захопливими, і хоча відсутність онлайн-кооперативної кампанії багатьох спантеличила, розширений режим Raid Mode 2.0 компенсував це безліччю розваг у багатокористувацькому режимі.

Деякі гравці закочували очі при вигляді Мойри, але її сюжетна лінія — поряд із невпинною енергією Баррі у стилі «Магнум Тато» — додала кілька напрочуд дорослих тем про сім'ю, спадщину та відповідальність. Можливо, це не найкраща гра в своєму жанрі, але це солідний вступ, який поєднує насичений екшн з більш приземленими ритмами персонажів.

Biohazard 0 HD Remaster / Resident Evil 0 HD Remaster (2016, PlayStation 3, PlayStation 4, Xbox 360, Xbox One & PC)

Ми не будемо багато розписувати про це, оскільки це перевидання, але HD Remaster Resident Evil 0 надав оригінальній грі для GameCube свіжого шару фарби. Візуальні ефекти були приємно покращені завдяки чіткішому інструментарію, підтримці широкоекранного режиму та сучасним опціям керування, що робить гру досить пристойною навіть за сучасними мірками.

У цю версію також входило кілька додаткових функцій, зокрема альтернативні костюми та жартівливий режим Вескера, де ви могли повторити кампанію з Альбертом Вескером замість Біллі, з сяючими очима та суперсилою.

Не переосмислення, однак необхідне оновлення добротного вступу в серії.

Biohazard 7: Resident Evil / Resident Evil 7: Biohazard (2017, PlayStation 4, Xbox One & PC)

Коли вперше вийшла демоверсія, багато фанатів колективно зітхнули з полегшенням — жахи нарешті повернулися в центр уваги Resident Evil. На той час тизер викликав величезні очікування, і повний реліз виправдав ажіотаж більше, аніж повністю.

Графічно приголомшлива гра з простим, але ефектним зачіпком — Ітан Вінтерс шукає свою зниклу дружину Мію — справжніми зірками є неврівноважена родина Бейкерів. Джек, який пробивається крізь стіни, немов південний Kool-Aid Man — нестаріюча классика; кожен член родини пропонує свій власний викривлений вид жаху через напружені, винахідливі битви з босами. Поєднання гротескної комедії, боді-горору та моментів кришталево-чистого жаху майстерно врівноважене катарсисом, коли в потрібний момент у твоїх руках опиняється саме та зброя, яка дозволяє переломити хід подій.

Втім, не все було ідеально: вороги типу «Плісняви» спочатку лякають, але з часом приїдаються, стаючи «запліснявілими» в усіх сенсах цього слова. Тим не менш, атмосфера, темп і концентроване відчуття жаху надолужуть це з надлишком. А для сміливців, усю гру можна було пройти у віртуальній реальності — це один із найбільш інтенсивих жахів, коли-небудь створених за допомогою гарнітури.

Побудована на тоді ще новому движку RE Engine та вперше представлена від першої особи в основній серії, гра Resident Evil 7 стала справжнім поверненням до своєї форми, довівши, що Capcom все ще може лякати, одночасно переосмислюючи франшизу для нової ери.

Biohazard RE:2 / Resident Evil 2 Remake (2019, PlayStation 4, Xbox One & PC)

Рідко коли ремейк перевершує оригінал у будь-якому вигляді, але Capcom взяли це за звичку — і це, можливо, перлина гри. Класика 1998 року була наново переосмислена, технічно та тематично розширившись до однієї з найвеличніших ігор жахів виживання всіх часів. Ігровий досвід з інтуїтивною фізикою та графікою, від якої просто підвисає щелепа, робить усе, щоб ви проходили цю гру знову і знову.

Знаменита ніч жахів у Раккун-Сіті вокресає саме тут, а переплетені історії Клер, Леона та Ади переказуються на новий лад, водночас залишаючись вірними оригіналу. Глибокі головоломки, винахідливі битви з босами та достатньо додаткового екранного часу для улюбленців фанатів, таких як Марвін, надають грі глибини — хоча, як завжди, не варто надто прив'язуватися.

Це була перша гра Resident Evil, в якій використано рушій RE Engine з перспективою з-за плеча, що поєднує сучасну бойову механіку з напруженим темпом сурвайвал-горору. Додавання повністю системного Містера Ікс, який невпинно переслідує вас крізь поліцейську дільницю, зробило дослідження одночасно жахливим та непередбачуваним.

Загальновідома гра з нескінченним потенціалом перегравання (сценарії TOFU та 4-го Вижившого також повернулися!), Resident Evil 2 Remake — це не просто чудовий ремейк, це одна з найкращих ігор серії. Крапка.

Biohazard RE:3 (+ Resistance) / Resident Evil 3 Remake (+ Resistance) (2020, PlayStation 4, Xbox One & PC)

У цій грі присутня деяка мішанина. На перший погляд, вона виглядає та грається чудово завдяки движку RE Engine, з плавним екшеном та кількома видовищними декораціями. Відчайдушна втеча Джілл з Раккун-Сіті ще ніколи не виглядала краще, а Немезис отримав яскраве оновлення із сучасною механікою, яка триматиме вас у напрузі.

Але чимало фанатів болісно сприйняли деякі скорочення. Зникли культові локації з оригіналу 1999 року, через що гра здавалася надто спрощеною, навіть короткою. Як окремий екшн-горор, вона непогана, але порівняно з оригіналом, вона залишає післясмак проґавленої можливості.

Варто згадати «Демоверсію Raccoon City», яка дала гравцям змогу ознайомитися з грою перед релізом і значною мірою підігріла ажіотаж, навіть якщо фінальна версія не повністю виправдала очікувань.

Багатокористувацький спін-офф Resident Evil Resistance також не надто допоміг: асиметричний експеримент 4 на 1, який виявився з багами, поганим балансом і швидко зійшов з ладу. Замість того, щоб стати великим святом неминучого 25-річчя серії, він перетворився радше на придаток.

Відшліфований, швидкий та захопливий, поки він існує, Resident Evil 3 Remake зрештою залишив гравців прагнути більшого — як контенту, так і амбіцій.

Biohazard Village / Resident Evil Village (2021, PlayStation 4, PlayStation 5, Xbox One, Xbox Series X|S & PC)

Ця гра має багато спільного вайбу з найкращими частинами серії, як Resident Evil 4, з її сеттингом, апґрейдом зброї та навіть більшою (можливо, кращою) заміною торговця, водночас розширюючи ігровий процес від першої особи, представлений у Biohazard 7. Village — це велике, впевнене повернення до бойовиків-горорів, що поєднує теми та механіки з епохи після RE4 в одну приємний пакет.

Гра справді сяє у другорядних ролях: культові, гідні мемів персонажі на кшталт величної леді Дімітреску та ексцентричного, опецькуватого торговця Герцога, що легко перетягують весь фокус на себе. Сама історія трохи дивна та неритмічна, але в ній є кілька незабутніх моментів, зокрема несподівана сцена гонитви, яка настільки ж жахлива, наскільки й варта оплесків.

Тактильні тригери PS5 — це акуратний штрих, можливо, трохи химерний. Але коли ви розряджаєте дробовик у якогось гротескного монстра, який намагається роздерти вам горлянку, потужна віддача від спускового гачка — неабиякий досвід.

На жаль, пізніша DLC Shadows of Rose була доволі грубою: з хорошим задумом, але кострубатою у виконанні, і далеко не так закарбовується в пам'яті, як основна гра.

Загалом, «Village» – це ще одне чудове доповнення до серії – стильне, лячне, безглузде та незабутнє.

Biohazard RE:4 / Resident Evil 4 Remake (2023, PlayStation 4, PlayStation 5, Xbox Series X|S & PC

Багато хто вважає цю гру найкращим ремейком усіх часів — з нею можуть конкурувати лише Silent Hill 2, Dead Space та Resident Evil 2 — переосмислення RE4 від Capcom змогло модернізувати класику, не втрачаючи з поля зору те, що зробило її культовою.

Однак не всі фанати схвалюють ці зміни. Дехто піддавав сумніву надмірне пом'якшення бравади Леона, що змінило тон його стосунків з Ешлі. Але майже всі погодилися, що її ШІ значно покращився, і стало набагато менше дратівливого NPC супроводу, яке вирувало в оригіналі.

Ігровий процес просто відмінний: органічний бойовий процес, реактивна фізика, жахливі нові типи ворогів і, звісно ж, тріумфальне повернення Торговця. Розширені ролі для таких персонажів, як Луїс, додали дивовижної глибини, навіть якщо загальний тон дещо відрізнявся від оригінальної гри. Для «чистих» фанатів справжня класика — 2005 року, проте ця версія беззаперечно обов’язкова до проходження.

Додавання повністю доопрацьованого DLC Separate Ways також стало значним покращенням, перетворивши те, що колись було бонусним побічним сценарієм, на потужне сюжетно-орієнтоване доповнення. Завдяки новим механікам, таким як парирування, зношування ножа, тихе стелс-знищення та розширені побічні квести, Resident Evil 4 Remake не просто переказує оригінал — він удосконалює його, перетворюючи на щось принципово нове та суттєве.

Кишенькові консолі та інші дивацтва

Задля збереження здоров'я всього світу ми хотіли відстежити всіх інших монстрів, які вирвалися з лабораторій жаху Capcom. Нижче ви знайдете більше пікантних перевипусків, жахливих релізів для портативних пристроїв та м'ясних залишків:

Resident Evil 2 (1998, Tiger game.com)

Що за...? Сам факт існування цієї гри просто неймовірний — і, можливо, це найкраща гра для системи Tiger.com, хоча це мало про що говорить. На щастя, вона коротка, бо назвати її «не найкращим способом грати в Resident Evil 2» — не сказати нічого. Кишенькова консоль Tiger.com сама по собі не виглядала переконливо, а спроба втиснути одну з найкращих програм 1998 року в сірувато-тоновий, майже беззвучний пакет створила зовсім інший кошмар — моторошно тихий. Навіть на той час вона була технічно невдалою, а компроміси з ігровим процесом були ясні, як білий день.

Сама по собі гра функціонує: ігровий процес обертається навколо навігації по екранах майже у сітчастому стилі. Вона навіть отримує сумнівну честь бути найкращою Resident Evil для портативних пристроїв на той час — виключно тому, що конкурувати не було з чим. Але з лише одним сценарієм (порівняно з двома на консолі), слабшою режисурою камери та загалом більш безладною презентацією, вона відчувається дуже рваною та розрізненою.

Дістати фізичну копію сьогодні — неабияке випробування для колекціонерів, але якщо вам цікаво, перегляд онлайн-проходження гри дасть вам уявлення про неї та позбавить вас зайвої травми від необхідності грати.

Resident Evil 2 (1999, Nintendo 64)

А це зовсім інша справа — ця версія гри є технічним дивом з кількох причин. Ті, хто знайомий з N64 та PS1, знають, що їхні філософії дизайну та технічні можливості разюче відрізнялися від пізніших конкурентів. PS1, з її форматом CD, могла зберігати величезну кількість аудіо та відео. N64, хоча й потужніша з точки зору апаратного забезпечення, була обмежена ємністю картриджів. Це часто означало, що ігри були меншими за обсягом, і ігри на кількох дисках на PS1 взагалі не мали права бути на Nintendo 64.

І все ж, деяким дуже кмітливим людям вдалося втиснути цю величезну гру в один картридж для N64 (з кількома незначними змінами формату). Цими кмітливими людьми була компанія Angel Studios, яка згодом розробила Smuggler's Run (гру, яка фактично створила чимало контенту для Grand Theft Auto III), а потім стала командою Rockstar San Diego, що стоїть за Red Dead Revolver та Red Dead Redemption.

Biohazard Gaiden / Resident Evil Gaiden (2001, Game Boy Color)

В еру Game Boy Color ціла низка великих серій пускала слину, як зомбі, спраглі шматочка пирога ринку портативних ігор. Добре це чи погано, але саме таку страву Capcom приготувала для Resident Evil — і повірте, вона не дуже вражаюча, але все ж таки величезний крок вперед порівняно з деякими іншими портативними іграми, про які ми згадаємо пізніше.

Однак треба віддати належне: будь-який час, проведений за грою за нашого бородатого друга Баррі Бертона, — це добре проведений час, тому ця гра заробляє на цьому певні бали. Однак вона програє незграбним ігровим процесом та загальною нісенітницею.

Історія розгортається на круїзному лайнері та має гібридну бойову систему в стилі FPS (вірите чи ні, але це не єдина гра Resident Evil, яка використовує цей підхід — ви побачите ще одну пізніше в цій статті). У ролі Баррі вам доручено вистежити Леона С. Кеннеді, який таємниче зник, одночасно керуючи човном, що кишів зомбі, та відбиваючись від B.O.W, що може мімікрувати під людей.

Як ви вже, можливо, здогадалися, ця гра була досить амбітною, однак насправді вона не така цікава, як її малюють. Придбати фізичну копію сьогодні дорого, та й грати не особливо весело. Тим не менш, ми рекомендуємо переглянути онлайн-проходження, щоб зрозуміти, чого прагнули Capcom.

Biohazard 2 / Resident Evil 2, Biohazard 3: Last Escape / Resident Evil 3: Nemesis, Biohazard Code: Veronica X / Resident Evil Code: Veronica X — Nintendo GameCube Releases (2003-2004)

Ми об'єднуємо їх разом, оскільки всі вони з'явилися на GameCube приблизно в один час, як частина прагнення Capcom позиціонувати Cube як «Дім Resident Evil». Це все ще пристойні ігри, але з'явившись пізно в епоху консолі та пропонуючи мало нового чи візуальних покращень, вони здавалися недостатніми порівняно з високою планкою, встановленою ремейком 2002 року та Resident Evil 0.

Resident Evil 2 та Resident Evil 3: Nemesis вийшли в січні 2003 року, а через кілька місяців вийшла Code: Veronica X. Через затримку запуску PAL період випуску розтягнувся до 2004 року. Для більшості гравців це були просто вірні порти, які мало чим відрізнялися від попередніх версій для PlayStation та Dreamcast.

Одна дивна дрібниця: голос диктора на титульному екрані був перезаписаний для версій для GameCube, щоб він відповідав голосу, що використовується в Resident Evil та Resident Evil 0 на одній системі — малесенька правка, покликана уніфікувати ігри як єдине ціле.

Biohazard: Deadly Silence / Resident Evil: Deadly Silence (2006, Nintendo DS)

Ще один погляд на оригінал, цього разу крізь призму дивацтв Nintendo DS. По суті, це все ще класична пригодницька гра в маєтку, але тепер з додаванням сенсорного екрана та мікрофона. Найяскравішою є функція стилуса як ножа — напрочуд весела та одна з найкращих ідей використання обладнання DS.

Гра включала два окремі режими. Класичний режим був вірним портом оригіналу 1996 року, тоді як режим Відродження поєднував усі фішки DS: битви на ножах, швидкі повороти, мапу на верхньому екрані та навіть моменти, коли потрібно було дути в мікрофон (так, сумнозвісна головоломка зі свічкою досі дратує користувачів емуляторів).

Це дивний маленький варіант RE1, але новий, і для шанувальників портативних консолей він залишається одним із найцікавіших способів знову пережити жахіття. Для багатьох це вважається найкращим релізом серії, випущеним лише для портативних пристроїв.

Biohazard 4 Wii Edition / Resident Evil 4: Wii Edition (2007, Nintendo Wii)

Resident Evil 4: Wii Edition, мабуть, була остаточною версією гри перед пізнішими HD-ремастерами, і стала справжнім хітом для консолі Nintendo з рухомим керуванням. Вона зберегла все, що робило оригінал таким новаторським, але водночас додала прицілення за допомогою вказівника, що миттєво здавалося природним і точним.

Завдяки інфрачервоному прицілюванню через Wii Remote, влучання в голову та швидкі рефлекторні постріли ще ніколи не були такими плавними, а включення всіх додаткових функцій PS2 (включно з Ada's Separate Ways) зробило його найбільш повноцінним пакетом на той час.

У багатьох фанів це досі вважається одним із найкращих способів грати в RE4. Ця гра також мала великий успіх, якої було продано понад 2 мільйони копій по всьому світу.

Biohazard 4 Mobile Edition / Resident Evil 4: Mobile Edition (2008, Feature Phones)

Цікава як новинка та напрочуд вражаюча, враховуючи апаратне забезпечення, ця урізана Resident Evil 4 майже схожа на проєкт демейку в стилі PS1. Якщо ви не знали про її існування, вам можна пробачити, якщо ви помилково сприймете її як якийсь фанатський експеримент.

Не найкращий спосіб відчути найуспішніші ігри серії, але чи захоплює це? Безперечно. Цей реліз також послужить основою для пізнішого порту на Zeebo, про який згадується далі у цьому списку.

Biohazard Archives: Biohazard & Biohazard 0 / Resident Evil Archives: Resident Evil & Biohazard 0 (2008–2009, Nintendo Wii)

Випущені під назвою «Архіви», ці версії для Wii були по суті прямими портами GameCube Remake 2002 року та Resident Evil 0. Головним доповненням була підтримка меню та основних функцій за допомогою Wii Remote, але крім цього основні ігри залишилися незмінними.

Перший реліз Archives повернув чудове та атмосферне нове бачення оригінальної пригоди в маєтку, тоді як другий переосмислив приквел «поїзд до лабораторії» з Ребеккою Чемберс та Біллі Коеном у головних ролях. Жодне з них не було реіновацією, але разом вони дали власникам Wii можливість переглянути дві найважливіші частини серії на новішому обладнанні.

Biohazard / Resident Evil: Degeneration (2009, iOS)

Цікавий спін-офф, пов'язаний з однойменним фільмом, який був створений за допомогою комп'ютерної графіки; цей ексклюзив для iOS був повноцінним 3D-екшеном з Леоном С. Кеннеді у головній ролі в аеропорту, де панують зомбі. Для свого часу це була технічна новинка, що демонструвала можливості кишенькових комп'ютерів Apple, але вона так і не піднялася вище скромного доповнення.

Керування було незграбним навіть тоді, але в грі були деякі моменти, що повернулися, зокрема нудніша версія торговця. Сьогодні в неї взагалі важко грати — навіть через ROM-и (і так, будь ласка, тримайте себе в руках, коли справа доходить до завантаження). Неясно? Безумовно. Втім, варто хоча б згадати, що така гра дійсно існувала.

Biohazard 5: Alternative Edition / Resident Evil 5: Gold Edition (2010, PlayStation 3 & Xbox 360)

Що може бути краще, ніж лупцювання кам'яними валиками? Лупцювання кам'яними валиками з бонусним контентом. Alternative Edition (пізніше перейменована на «Gold Edition» на Заході) містила Resident Evil 5 з усім, що Capcom приготували після запуску — і це насправді виглядало як остаточний пакет, а не просто привід для маркетингу.

Головними доповненнями стали два сюжетні епізоди. «Загублені в кошмарах» змушували Кріса та Джілл повзти крізь готичний, сповнений ностальгії маєток, навмисно відтворюючи темп та атмосферу маєтку Спенсера, схожого на коробку-головоломку. Потім вийшла «Відчайдушна втеча», яка занурила вас з головою у втечу з Джілл та Джошем, що вражає хаосом кооперативного режиму та невпинними хвилями ворогів. У результаті ви отримали напрочуд збалансоване нагадування про обидві сторони особистості Resident Evil: моторошну атмосферу та веселу гучну придуркуватість.

Також було включено Mercenaries Reunion — оновлений варіант аркадного режиму серії з новими персонажами та командами, що дозволять вам пережити деякі захопливо-дивні сутички. А якщо ви випадково опинилися в Японії, ви навіть отримали керування PlayStation Move (пізніше виправлене по всьому світу), яке було або захопливим, або кумедним, залежно від того, як часто ви гралися нею у своїй кімнаті.

Це Золоте видання пізніше стало основою для перевипусків PlayStation 4 та Xbox One, які за замовчуванням містили додатковий контент і залишаються версіями, в які грає більшість людей сьогодні.

Biohazard 4 (Zeebo) / Resident Evil 4 (2010, Zeebo)

Однією з найдивніших зупинок у довгому турі Resident Evil 4 платформами була Zeebo — маловідома мікроконсоль, що продавалась переважно в Бразилії та Мексиці. Випущена в 2010 році, ця версія була по суті вищезгаданою мобільною версією, але більш масштабованою.

Можливо, багатьом було важко осягнути цей реліз, але для гравців у регіонах, де мейнстрімні консолі були дорогими або важкодоступними, він пропонував унікальну можливість хоча б спробувати класику Capcom на смак, хоч і у дуже скомпрометованій формі.

Радимо переглянути це на YouTube, навіть просто заради цікавості.

Biohazard: Outbreak Survive (2011, GREE Mobile – тільки Японія)

Просто для уточнення: GREE була мобільною платформою соціальних ігор, популярною в Японії на початку 2010-х років, з напрочуд здоровою ігровою базою та кількома помітними іграми на тему Biohazard.

Outbreak Survive була спробою Capcom перенести Biohazard на дикий захід японських мобільних ігор ще у 2011 році — ще до того, як смартфони по-справжньому увійшли в світ в нинішньому вигляді. Замість того, щоб повзати коридорами з танк-керуванням, ви проходили місії на звичайному телефоні, обмінювалися предметами з друзями та сподівалися, що ваш загін союзників не розпадеться в нескінченній м'ясорубці невмерлих.

Так, вона була легкою та одноманітною, але на деякий час виявилася популярною. Понад два мільйони людей зареєструвалися, і гра проіснувала чотири роки — достатньо довго, щоб відсвяткувати численні свята спеціальними подіями та ексклюзивними персонажами, перш ніж сервери остаточно закрилися у 2015 році.

Чи було це страшно? Не дуже. Чи було це в стилі Biohazard? Безперечно. Хоча сьогодні нелегко відкопати багато інформації про цю гру, в Інтернеті все ще є сліди, яких достатньо для того, щоб показати, як вона вирізала собі маленький куточок в історії.

Biohazard: The Mercenaries 3D / Resident Evil: The Mercenaries 3D (2011, Nintendo 3DS)

Mercenaries 3D – це те, що трапляється, коли береш улюблений бонусний режим Mercenaries з Resident Evil з RE4 та RE5, роздуваєш його до повноцінного релізу, а потім наполегливо приклеюєш дані збереження до картриджа назавжди. Система збереження зрештою стала такою ж темою для обговорення, як і ґеймплей у цілому.

По суті, Mercenaries 3D — це окрема гра на виживання з чітким керуванням, яскравими завершальними ударами в ближньому бою та достатньою кількістю вибухаючих голів, щоб ви забули про відсутність будь-якої кампанії. Бігаючи за Кріса, Джілл, ХАНКА та інших улюбленців фанатів (хоча, як не дивно, Леона не було), гра була безперечно придуркувато веселою, і виглядала стильно на тоді ще новому обладнанні 3DS.

Так у чому ж підступ? На момент запуску ваш прогрес був постійним. Розблокування, статистика та очки не могли бути скинуті — це означало, що якщо ви хотіли почати все спочатку або продати гру, вам не пощастило. Це рішення збило з пантелику як фанатів, так і критиків, затьмаривши те, що в іншому було б гідним зразком портативного екшену.

Утім, якщо вам вдасться обійти цю чудернацьку систему збереження, The Mercenaries 3D залишається цікавою маленькою капсулою часу.

Biohazard Chronicles HD Selection / Resident Evil: Chronicles HD Selection (2012, PlayStation 3)

Невеликий акуратний пакунок, що об'єднує Umbrella Chronicles та Darkside Chronicles у HD-якості, з підтримкою PlayStation Move та інтеграцією трофеїв.

Обидві ігри тепер виглядали чіткіше, ніж будь-коли, масштабовані до 1080p, і хоча Move не користувався особливою популярністю, він виявився напрочуд придатним для цих ігор. Для тих, хто пропустив ці спін-офи рейкових шутерів на Wii, ця колекція стала найкращою нагодою їх випробувати.

Minna to Biohazard: Clan Master (2012, GREE Mobile – Japan Only)

Ще одна мобільна/GREE-гра, Minna to Biohazard: Clan Master, була мобільним та соціальним експериментом, доступним лише в Японії, який поєднував сурвайвал-горор з механікою колекційних карткових ігор. Гравці складали колоди знайомих облич і предметів із серії, щоб проходити місії, згенеровані ігровою системою «Vasilisk». Ідея полягала в тому, що ця система відтворювала спалахи та інциденти Biohazard з попередніх ігор, а також додавала деякі нові оберти та несподіванки.

Як і інші ігри GREE, ця так і не вийшла за межі Японії, і сьогодні вона збереглася здебільшого на скріншотах, старих форумах та кількох відео на YouTube з низьким рейтингом переглядів. Не страшна, і точно не канонічна, але ще одне цікаве та курйозне відгалуження Biohazard.

Biohazard VS. (2013, GREE Mobile – Japan Only)

Ще одна мобільна/GREE-гра, Biohazard VS., переробила класичну формулу Mercenaries на короткі місії з обмеженим часом, де гравці заробляли очки, знищуючи напливи ворогів та створюючи комбо-ланцюжки. Метою була ефективність — швидко знищувати ворогів, підтримувати шкалу комбо та перевершувати суперників у таблицях лідерів.

Як і більшість тайтлів GREE, вона значною мірою спиралася на щоденні події, розблокування персонажів та монетизацію, а також ніколи не залишала межі Японії. Через занепад GREE сервери були закриті, що зробило гру недовговічною. Втім, аркадний дизайн з короткими сесіями насправді напрочуд добре вписувався в платформу, тому вона заслуговує певного визнання як ідея, що мала сенс — навіть якщо їй не судилося жити довго.

Biohazard Revelations / Resident Evil: Revelations – Console Ports (2013, PlayStation 3, Xbox 360, Wii U & PC)

У 2013 році гра, яка раніше була ексклюзивною для 3DS, знову з'явилася на домашніх консолях та ПК з новим шаром HD-шліфування, і результати були напрочуд якісними та добре сприйнятими.

Серед покращень були чіткіші текстури, покращене освітлення, підвищена частота кадрів і чистіший звук, що покращило кінематографічне оформлення гри. Режим рейду також отримав деякі додаткові плюшки, нові костюми та апґрейди, які підтримували гарний аркадний аспект гри.

Дивно, але версія для Wii U, мабуть, стала вінцем творіння. Завдяки екрану GamePad гравці могли гортати інвентар, мапи та сканер Genesis, не захаращуючи головний екран, тоді як гра Off-TV означала, що ви могли насолоджуватися найкращою прогулянкою на човні Biohazard, не встаючи з дивану, ліжка чи будь-якого іншого місця, куди міг дістатися ваш GamePad. Це не було переосмисленням гри, але зробило її унікально тактильною, що було недосяжним для інших портів.

Biohazard Umbrella Corps / Resident Evil: Umbrella Corps (2016, PlayStation 4 & PC)

Можна з легкістю стверджувати, що це найгірший момент серії. Як багатокористувацький проєкт, він непоганий для швидкої розваги, але навіть у найкращому випадку сервери лагали, гра глючила, а баланс викликав сумніви. Якщо забрати брендинг, то отримаємо звичайний командний шутер, незграбно загортнутий в обгортку Resident Evil.

Короткі перестрілки на раунди, механіка укриттів та хаотична дія на вузьких мапах у знайомих локаціях RE можуть здатися прийнятними, але виконання так і не досягло успіху. Погане керування, поверхневий контент та дратівливий підбір гравців зробили все це радше схожим на нахабне виманювання грошей, ніж на гідний спін-офф.

Викиньте це одразу в пакет для біохазардних відходів, спаліть і рухайтеся далі. Можливо, вам навіть знадобиться щеплення від правця після цього.

Biohazard/Resident Evil Cloud Versions Nintendo Switch

Capcom перенесла сучасну Resident Evil на Switch не з рідними портами, а у вигляді хмарних стрімінгових версій. Ідея була простою: транслювати повний ігровий процес консолі безпосередньо на Switch, минаючи обмеження обладнання — за умови, що ваше інтернет-з’єднання достатньо швидке.

На папері це означало портативний горор з точністю, про яку Switch навіть не міг мріяти. На практиці результати різнилися. З сильним інтернет-з’єднанням, досвід роботи був непоганим; зі слабшим Wi-Fi жахом були не лише монстри, а й заїкання частоти кадрів та затримка введення.

Усі чотири тайтли — RE7, RE2, RE3 та Village — пропонували гравцям Switch можливість ознайомитися з сучасними розділами серії, хоча й з тими ж застереженнями, пов’язаними з хмарними іграми.

Відхилені та перероблені Resi-тайтли

Resident Evil 1.5 (PlayStation)

Сиквел, який ледь не стався. Перш ніж Клер Редфілд приїхала до Раккун-Сіті, у нас була Ельза Вокер — студентка-мотоциклістка в парі з поліцейським-новачком Леоном С. Кеннеді. Згідно з повідомленнями, розробка досягла приблизно 60–80%, перш ніж Capcom визнали гру занадто нудною та махнули рукою на проєкт загалом. «40% збірка» просочилася у світ у 2013 році, і з того часу фанати з любов'ю виправляли її, зберігаючи легенду. Офіційно? Не очікуйте релізу — але костюм Ельзи для Клер з RE2 Remake був витонченим ходом.

Resident Evil Zero / Biohazard Zero (Nintendo 64)

Перш ніж стати ексклюзивом для GameCube, Resident Evil Zero розпочав своє життя на N64. Розробка навіть зайшла достатньо далеко, щоб показати робочі кадри, але проєкт загальмувало обмеження пам'яті картриджа. Zero було скасовано та перероблено для диску, залишивши збірку N64 однією з найвідоміших невиданих версій серії.

Resident Evil (Game Boy Color)

Capcom насправді мала готовий порт оригінальної гри Resident Evil для Game Boy Color — з усіма елементами керування та всім іншим. HotGen (який також створив добротну конвертацію Tony Hawk's Pro Skater для GBC) впорався з роботою, якимось чином втиснувши Spencer Mansion у 8-бітну форму. Проєкт закрили у 2000 році, зіславшись на технічні компроміси. Майже повний прототип просочився роками пізніше, що дозволило допитливим фанатам нарешті дослідити це крихітне піксельне жахіття.

Resident Evil 4 Offcuts

Тернистий шлях RE4 подарував нам не один шедевр. Один з ранніх прототипів, що прагнув більш стильної та готичної теми, був відкинутий, але перетворився на основи Devil May Cry, породивши абсолютно нову франшизу. Інші занедбані концепції, такі як механіка командування собакою, знайшли свій шлях до культової перлини жахів Haunting Ground (Demento в Японії). І, звичайно ж, є сумнозвісна збірка «Hook Man» (хоча показана лише в демоверсіях) — сюрреалістичний примарний варіант RE4, який сильно наближався до психологічного жаху. Загалом, досить цікаве свято з об’їдків зі стола.

Biohazard / Resident Evil Portable (PSP)

Досі дивно, що жодна гра Resident Evil так і не вийшла на PSP. Capcom коротко анонсувала її на E3 2009, обіцяючи нову портативну гру Biohazard, побудовану з нуля, але нічого так і не було реалізовано. Загадково...

Нові біологічні загрози та чутки щодо ремейку

Capcom не кидає велетня горор-франшизи напризволяще. Усі погляди прикуті до наступної гри під номером: Resident Evil 9: Requiem. Нещодавня демоверсія, показана на PAX, свідчить про те, що серія все ще тримається на плаву майже десять років після свого сучасного відродження. Судячи з відеоматеріалів, які ми бачили, Requiem виглядає справді моторошно — похмурішою, більш атмосферною, що мають оцінити ті, хто насолоджувався жахами від першої особи RE7 та Village. Головний герой навіть пов'язаний з персонажем, якого фанати можуть пам'ятати з Outbreak File #2, що слугує як гарним поверненням, так і інтригуючим напрямком розвитку сюжету серії.

Окрім дев'ятої основної гри, Capcom також представили мобільний проєкт Resident Evil: Survival Unit, який, на їхню честь, схоже, може вийти за рамки звичайного мобільного ринку. Компанія також анонсувала аркадну гру, засновану на рімейку Resident Evil 2 / Biohazard 2, яка вже пройшла тестування на сайті.

Набагато більшою темою для обговорення залишаються нескінченні спекуляції щодо рімейків, над якими, за підтвердженням Capcom, працюють. Чи отримає повне оновлення Resident Evil 0? Чи буде це 5? Чи зможу Capcom нарешті повернути Code: Veronica ту саму популярність, якої їй було відмовлено понад два десятиліття? Чутки невпинно поширюються, але офіційного підтвердження немає.

Мрійники серед нас завжди плекають надію, що колись Capcom повністю втратить позиції і натомість анонсує ремейк «Шоу жахів Ґреґорі» (будь ласочка?).

Отже, на цьому ми ставимо крапку нашому глибокому зануренню у світ сурвайвал-горору. Зазнавши декілька фіаско на своєму шляху, Resident Evil все ще тримається гідно після майже трьох десятиліть — та ще є порох в порохівницях.

Щоб переглянути повний таймлайн серії ігор, погляньте на цю таблицю: