Японські IC-картки та їхні маскоти

Транспортна система Японії відома на весь світ. І правда: коли ви дивитеся на мапу метро Токіо, то складається враження, що перед вами не гілки потягів, а справжня мікросхема з величезною кількістю ліній та варіацій. Навіть місцеві часто губляться в цих лабіринтах, не кажучи вже про туристів, які потраплять сюди вперше.

Проте особливість полягає не в цьому. Через високу щільність станцій та варіативність напрямків (ви можете з метро Осаки швидко доїхати в Кобе чи Кіото, не виходячи зі станції) система оплати відрізняється від звичної нам. Тоді як майже всюди у світі за метро оплата фіксована, в Японії вона відрізняється залежно від кількості зупинок, які ви проїхали.

І це має сенс, адже було б дивно, якби сума за проїзд була однакова, якщо ви поїхали в інший район чи… взагалі інше місто. Через це майже всі японці користуються спеціальними IC (або смарт) картками.

Що таке IC-картка?

Японська IC-картка – це іншими словами “проїзний”, який можна регулярно поповнювати та яким можна розплачуватися за транспорт. Проте, на відміну від звичайного проїзного, який діє лише на метро чи автобус, ця картка дозволяє робити покупки в вендингових автоматах, конбіні та навіть деяких ресторанах.

Цю картку можна легко придбати прямо на станції та коштує вона 2000 єн. У цю вартість входять депозит 500 єн, який можна компенсувати, та сума 1500 єн одразу на ваш проїзд.

Кожний регіон має свою картку з особливим маскотом та кольором. Проте, купивши картку в одному місті, ви легко можете використовувати її в іншому – картки працюють в кожному регіоні.

Розберемо ж, які ці картки бувають та які маскоти кому притаманні!

SUICA

Яскраво-зелена картка з симпатичним пінгвіном – це ознака людини з Токіо. Картка випускається на поїздах JR-East у районах Токіо, Сендая та Ніїґати й охоплює проїзд поїздами, метро, монорейкою та автобусами.

Спеціальна версія Suica під назвою Welcome Suica доступна для іноземних туристів. Такі картки дійсні лише протягом чотирьох тижнів, не потребують депозитного збору, але не підлягають відшкодуванню.

PASMO

Теж картка, яку можна придбати в Токіо. За функціоналом картки абсолютно однакові. Єдина різниця – це компанії, які їх випускають. PASMO випускається приватними залізничними та автобусними компаніями у Токіо. Хоча на картці він не зображений, але її маскот – рожевий робот, який символізує легкість пересування. І не просто так, тому що назва походить від Pass (проїзний) More (більше можливостей).

ICOCA

Ніжно-блакитна картка з чарівним качкодзьобом Іко-чаном – перед вами мешканець Кансаю. До Кансайського регіону входять Осака, Кіото, Кобе, Нара тощо. Її випускає JR-West. Проте картка також зустрічається і в регіонах Чюґоку (Хірошіма, Окаяма, Ямаґучі, Тотторі, Шімане) та Хокуріку (Канадзава, Тояма, Фукуї).

KITACA

А ось якщо ви потрапите на північ країни, то Саппоро вас зустріне карткою Kitaca. І дійсно, є щось у ній трохи сніжне та прохолодне, як і регіон, в якому ця картка випущена. Головний маскот на ній – едзо момонґа або, простими словами, японська білка-летяга. Це пухнасте чудо проживає на острові Хоккайдо та ідеально вписується в роль маскота місцевого транспорту.

SUGOCA

На острові Кюшю діють одразу кілька місцевих IC-карт. Як і інші картки, вони повністю сумісні з транспортом по всій Японії. Картку SUGOCA випускає компанія JR Kyushu, а її маскот – механічна рожева жабка, яка стрибає крізь автомат. Назва у картки теж не просто так. Вона походить від слів Sugoi (чудовий, крутий) та Card (картка).

NIMOCA

Цю смарткартку випускає Nishitetsu. Регіон її випуску переважно Велика Фукуока, а маскот – добре впізнаваний по всьому острову тхір. У Японії тхорів вважають милими, веселими та щасливими тваринами. Тому те, що вибір компанії пав на такого маскота, зовсім не дивний, адже цей образ ідеально підходить в уяві людей для швидкої й сучасної транспортної IC-картки.

HAYAKAKEN

І звісно, як же ми не згадаємо основну картку саме міста Фукуока. Назва походить від слів швидкий (速い, hayai), доброзичливий (優しい, yasashii), комфортний (快適, kaiteki) та квиток (券, ken). Hayakaken (速かけん) також означає «тому що швидко» діалектом Хаката. На картці зображене обличчя Чікамару – суриката, маскот управління транспорту міста Фукуока.

Японські IC-картки – це не просто спосіб сплатити за проїзд, це маленькі символи регіональної культури та частина щоденного життя місцевих жителів. Вони роблять пересування зручним, швидким і навіть веселим завдяки своїм милим маскотам.

Тому, плануючи подорож Японією, обов’язково оберіть свою картку-друга: нехай це буде пінгвін Suica, качкодзьоб Іко-чан чи пухнаста летяга Kitaca. Вони стануть вашим маленьким компаньйоном у мандрах і зроблять поїздки ще приємнішими!